У НаУКМА пояснили, чому бакалаври мають навчатися виключно в аудиторіях У НаУКМА після початку повномасштабної війни спершу повністю перейшли на онлайн-навчання, однак згодом повернули студентів до аудиторій. Для бакалаврів такий формат є принциповим і не має альтернативи.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) Сергій Квіт
Читайте також: "Трирічний бакалаврат і профільна школа": як зміниться вища освіта в Україні з 2027-го
Головне:
- Повернення до витоків: У НаУКМА відновили повноцінне очне навчання для бакалаврів, вважаючи його фундаментом якісної освіти.
- Позиція ректора: Сергій Квіт підкреслив, що аудиторна робота є незамінною для формування внутрішньої культури та студентського середовища.
- Розподіл форматів: Поки бакалаври вчаться очно, для магістрів та аспірантів зберігається змішаний формат занять.
- Запит суспільства: Батьки та вступники надають перевагу вишам, які пропонують живу взаємодію в академічній спільноті.
- Технічне рішення: Під час війни університет навчився поєднувати роботу в аудиторіях із онлайн-трансляціями для тих, хто за кордоном.
- Гнучкість: Університет допускає зміну підходів у магістратурі відповідно до потреб ринку, але бакалаврат залишається територією очної освіти.
Як змінилося навчання під час війни
З початком повномасштабного вторгнення
університет тимчасово відмовився від очного навчання через безпекові ризики та розпорошення студентів і викладачів по Україні та світу.
Освітній процес певний час відбувався онлайн, після чого ключовим завданням стало повернення студентів до аудиторій.
У результаті:
- для бакалаврів відновили повноцінне очне навчання;
- для магістерських програм і аспірантури запровадили змішаний формат.
Чому онлайн не замінить аудиторії
За словами Квіта, попри досвід дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 і війни, саме
очна освіта є базовою для бакалаврату.
"Аудиторне навчання для бакалаврів не має альтернативи", - наголосив він.
Йдеться не лише про якість знань, а й
про формування студентського середовища та внутрішньої культури університету.
Як показали опитування, абітурієнти та їхні батьки цінують передусім
можливість навчатися в академічній спільноті, а не лише отримувати знання онлайн.
Як працював змішаний формат
З початком широкомасштабної війни університет використовував різні підходи, зокрема поєднання аудиторних занять із онлайн-трансляціями.
У деяких випадках студенти могли підключатися до занять дистанційно, навіть перебуваючи за кордоном, але навчання все одно будувалося навколо очної роботи викладача з аудиторією.
В університеті не виключають
перегляду підходів до магістерської освіти, зокрема форм навчання, адже змінюється і ринок праці. Водночас
для бакалаврського рівня підхід залишається незмінним - основою навчання є саме
присутність у аудиторії та участь у студентській спільноті.
Раніше РБК-Україна писало, що Сергій Квіт радить українській молоді не поспішати вступати за кордон одразу після школи, щоб не втратити зв’язок з Україною. Він наголошує, що міжнародний досвід краще здобувати через академічні обміни або вже на рівні магістратури, а українська вища освіта залишається конкурентною і може дати необхідні знання та навички навіть в умовах війни.
Також ми розповідали, що в умовах війни університети, зокрема Національний університет Києво-Могилянська академія, змінюють освітній процес і впроваджують військову підготовку студентів - курс "Основи національного спротиву", який включає тактичну медицину, бойові навички та психологічну підготовку і поступово масштабується
