Найбільша купюра гривні за реальною вартістю все одно поступатиметься банкноті 2006 року Навіть якщо в Україні колись з’явиться банкнота номіналом 5 000 гривень, вона не стане найдорожчою в історії національної валюти. За розрахунками економіста Центру економічної стратегії Богдана Слуцького, рекорд досі утримує купюра у 500 гривень, випущена у 2006 році.
Про це в коментарі РБК-Україна розповів
Богдан Слуцький.
Головне:
- Банкнота у 5 000 грн коштувала б близько 111 доларів за нинішнім курсом.
- 500 гривень у 2006 році мали значно вищу реальну вартість.
- Щоб повторити рекорд 2006 року, номінал мав би становити приблизно 7 400 грн.
- Великі купюри полегшують використання готівки в тіньовій економіці.
- Приклад Туреччини показує інший підхід до запровадження великих номіналів.
Дискусії про можливу появу в Україні банкноти номіналом 5 000 гривень періодично виникають через інфляцію та зростання цін. Водночас, як зазначає економіст, навіть така купюра не стала б найдорожчою за реальною вартістю в історії гривні.
За його підрахунками, банкнота у 5 000 гривень за нинішнього курсу відповідала б приблизно 111 доларам. Для порівняння, коли у 2006 році Національний банк ввів у обіг купюру номіналом 500 гривень, вона коштувала майже 100 доларів. Якщо врахувати інфляцію американської валюти, це еквівалентно приблизно 165 доларам сьогодні.
Таким чином, рекорд за реальною вартістю досі належить саме 500-гривневій банкноті. За оцінками економіста, щоб повторити її купівельну спроможність зараз, НБУ довелося б випустити купюру номіналом приблизно 7 400 гривень.
Слуцький також звертає увагу, що введення більших номіналів має не лише економічний, а й суспільний вимір.
''Великі банкноти – друзі тінізації і вороги кешлесу. Що більше грошей вміщується в одну купюру, то простіше непомітно зберігати, перевозити й передавати великі суми готівкою. Тому рішення про нові номінали – це ще й вибір між зручністю готівки та зручністю тіні'', – зазначив економіст.
Читайте також: Банкнота "тривоги"? Що означає поява купюри 2000 гривень і чи варто боятись за гроші
На його думку, поява банкнот у 1 000 гривень у 2019 році та 2 000 гривень у 2026 році не є радикальним кроком. Обидва номінали на момент запровадження коштували близько 40–45 доларів. Фактично нові банкноти лише повернули найбільшому номіналу гривні ту доларову вартість, яку тисяча мала кілька років тому.
Для порівняння економіст навів приклад Туреччини. Там найбільша банкнота номіналом 200 лір не змінюється з 2009 року. Якщо тоді вона коштувала понад 130 доларів, то нині – трохи більше чотирьох доларів, або менш як 200 гривень.
За словами Богдана Слуцького, влада Туреччини тривалий час не вводить більший номінал, оскільки це стало б наочним свідченням масштабного знецінення національної валюти. Водночас рано чи пізно країна буде змушена піти на такий крок, адже друкувати, перевозити та використовувати великі обсяги дрібніших банкнот економічно невигідно.
Економіст висловив сподівання, що Україна ще довго не потребуватиме купюри у 5 000 гривень. Водночас він із гумором зауважив, що якби така банкнота все ж з’явилася, на ній ''варто залишити місце Павлу Лазаренку як одному із символів української тіньової економіки'', а у випадку гіпотетичної купюри у 100 тисяч гривень ''вибір безальтернативний – Іван Карпенко-Карий і його ''Сто тисяч''''.
Нагадаємо, у липні Нацбанк представив нову купюру номіналом 2 000 гривень із портретом Василя Стуса, яка вийде в обіг 4 вересня 2026 року.
За словами голови НБУ, це рішення спрямоване на оптимізацію готівкового обігу та зниження витрат на транспортування й зберігання грошей.
У 2025 році перевезення банкнот номіналами 200, 500 та 1000 грн склало сотні тонн, що створювало значне навантаження. Новий номінал дозволить скоротити логістичні витрати у кілька разів та зробить розрахунки зручнішими.
Введення купюри зумовлене економічними чинниками: зростанням зарплат утричі з 2019 року, інфляцією та зміною курсу гривні. Частка банкнот найбільшого номіналу досягла критичних 55%, що традиційно є сигналом для появи нового номіналу.
Нова банкнота має переваги для торгівлі, банків та громадян – від зручності розрахунків і заощаджень у гривні до зменшення витрат та підвищеного захисту від підробок.
