ШІ псує якість програмування: як підказки призводять до помилок

Нейромережі створюють нові баги замість фіксів? Світом шириться тренд "vibe coding" - підхід, за якого програми створюються за допомогою ШІ-промптів без написання жодного рядка класичного коду. Проте дослідження вчених із ETH Zurich свідчить, що для успішної розробки одного лише "натхнення" від алгоритму недостатньо. Про це інформує РБК-Україна з посиланням на матеріали Конференції CHI 2026 з людських факторів у комп'ютерних системах. Ще більше цікавого: Gemini замінює офісні програми: як ШІ генерує PDF, таблиці та документи Що таке Vibe Coding? Раніше розробка ПЗ була доступна лише фахівцям, що володіють мовами програмування Python або Java. Сьогодні завдяки ШІ-інструментам, зокрема Claude Code, Cursor або Loveable, створювати застосунки можуть навіть працівники без необхідних базових навичок. Розробники просто описують словами, як має працювати програма, а ШІ генерує код у фоновому режимі. Цей процес і отримав назву "vibe coding". Вчені ETH Zurich з’ясували, що на успіх у цьому процесі впливають два ключові фактори: Базові знання інформатики: розуміння того, як влаштовані програми. Чіткість висловлювання: здатність структурувати думки у письмовій формі. IT-скіли у пріоритеті Дослідники провели експеримент за участю 100 студентів, які мали відтворити чинні застосунки за допомогою ШІ-агентів. Результати показали, що саме знання комп'ютерних наук мали найбільший вплив на якість кінцевого продукту. На думку авторів дослідження, обізнані користувачі краще планують структуру застосунку та швидше знаходять помилки. "Фахівці використовують точні технічні терміни. Це дозволяє ШІ-агенту діяти влучніше, навіть якщо користувач не бачить самого коду", - пояснює докторант Тео Вайдманн. Приховані пастки співпраці з ШІ Цікавим відкриттям стало те, що студенти, які найчастіше користуються нейромережами у повсякденні, впоралися з завданнями гірше. Дослідники припускають, що надмірне покладання на ШІ може послаблювати здатність людини чітко формулювати власні думки. Оскільки у "вайб-кодингу" промпт сам стає формою коду, неточне формулювання неминуче призводить до помилок у софті. ШІ "ремонтує" те, що не зламане? Паралельне дослідження групи професора Мартіна Вечева виявило ще одну серйозну проблему. Вчені перевірили, наскільки добре ШІ-агенти виправляють помилки у коді. Результати виявилися промовистими: у понад 70% випадків ШІ намагався "виправити" код, який і так був абсолютно правильним. Вечев зробив висновок: ШІ створює ризик внесення нових помилок у робочі системи. "Це нагадування про те, що експерти-люди повинні продовжувати перевіряти код, згенерований ШІ, а не покладатися на нього наосліп", - зазначає науковець. Хоча "вайб-кодинг" значно знижує поріг входу в ІТ, повна автоматизація розробки наразі залишається питанням майбутнього. Науковці вважають, що роль людини як контролера та архітектора ШІ має залишатися провідною. Ще більше цікавого:

• Штучний інтелект не відрізняє правду від брехні: що виявили вчені
• Claude за 9 секунд самостійно видалив базу даних технологічної компанії: що сталося